Значення цієї копюри для грошового обігу в Україні в 1918-1920 роках було дуже велике. Обсяг їх емісії становив значно більше половини об'єму всіх українських грошових знаків, які були випущені в цей період. Усього ж,за підрахунками, на території України в 1918-1920 роках було випущено в обіг близько5.5 млрд. карбованців в знаках Державного казначейства. Після Жовтневого перевороту 1917 року в Україна проголошує Українську Народну Республіку(20.11.1917-29.04.1918). Нова держава потребувала своїх грошей, котрі народ сприймав би як національну валюту. За пропозицією Голови Центральної Ради М.Грушевського уряд прийняв рішення про зміну назви грошей. Ця назва повинна була продовжувати давню традицією та нагадувати про витоки державності в українських землях. Законом від 30 березня 1918 року передбачалось, що до отримання нових грошей які печатались в Німеччині., випускались державні кредитні білети і знаки Державного Казначейства . За пропозицією міністра фінансів , що треба установити „полное единообразие в выпускаемых державных бумажно-денежных знаках в смысле прекращения выпуска кредитних билетов и выпуска впредь одних только билетов Государственого Казначейства"
Пропозиції міністра були прийняті та реалізовані. Білети номіналом в 25 та 50 карбованців були виготовлені за малюнком художника
А. Красовського . В народі вони отримали призвіська „берізки" та „лопатки" Обидва боки знака щедро прикрашені писарськими розчерками, характерними для старовинних українських документів. Лицевий бік знака має фоновий малюнок, взятий з українських вишиванок. На цьому ж боці зображено дві символічні постаті в українських строях. Ліворуч- селянин з лопатою, праворуч-селянка зі снопом в одній руці та серпом у другій. Саме через постать селянина з лопатою ці грошові знаки й отримали назвисько „лопатка" На зворотному боці в „медальйоні" знаходиться алегоричний мал юнок-два профілі, повернуті праворуч: чоловічий, який уособлює Україну стару(історичну) та жіночий -Україну відроджену. їх називали „Лебідь-Юрчиками" за призвіщем директора Державної скарбниці, чий підпис красувався на кошорі. Ці гроші були оспівані Михайлом Булгаковим у романі „Белая гвардия"
Журнал „КАЗНА УКРАЇНИ" №1(4)2010
|